Про чуже сміття (на заставнівському сміттєзвалищі і в кабінетах): продовження циклу публікацій

Дивно, але: про заставнівське сміттєзвалище жителі міста мало обізнані, на відміну від закарпатських підприємців Гангур Тетяни та Миколи, які з весни 2019 року з дозволу місцевої влади  (https://zmr.gov.ua/documents/s_14326.pdf) завозять, напевне, систематично до нас «своє» сміття.

Варто сказати: чоловік пані Тетяни Гангур є депутатом Копашівської  сільської ради Хустського району (https://declarations.com.ua/declaration/nacp_08181342-5c77-46ac-87e3-a40122b6830a), то чому він не ініціював прийняття рішення про завезення на їхнє сільське сміттєзвалище відходів, а шукав аж Заставну? Заігаючи наперед, скажу: мабуть, дбав про екологію своєї громади, бо там живе сам і його діти.  А заробляти гроші  на здоров’ї  чужих можна, їх ж не шкода?

Наскільки шкідливі такі дії і яку небезпеку несуть для заставнівчан, ми вирішили з’ясувати, проаналізувавши Паспорт заставнівського сміттєзвалища  (№06/С-53 від 23.02. 2016 року) за підписом теперішнього міського голови, де прописано його потужності, умови  та термін експлуатації, вплив на довкіллля.

Згідно даних паспорта, на заставнівське сміттєзвалище  за 1 день можна завезти  3 т сміття. У той час, як міська рада у березні 2019 року дозволила завозити до 80 т вдень!!!! А, це без врахування обсягів вивезення сміття  заставнівчанами, за 15 днів дає  1200 т чужого сміття в Заставні. Це  більше обсягів, які може прийняти наше сміттєзвалище за цілий рік. Його річна норма складає 1100 т за рік (!!!). 

Такими шаленими темпами наповнення заставнівського смттєзвалища відходами (до 80 т вдень при можливих 3 т) ми за 2-3 роки повністю заповнимо його відходами. А воно мало б нам служити ще зо 20 років (орієнтовно  до 2039 року).

І мова навіть не про те, як «впіхнуть невпіхуєме» у заставнівський сміттєзвалище, а про те, що страшні сюжети про екологічні лиха можуть стати  гіркою дійсністю для заставнівчан і міська влада своїм недалекоглядним рішенням запустили спусковий курок цим подіям.

Давайте поговоримо про влив смердючих подарунків із Закарпаття на нас та здоров’я наших дітей.

Адже сміття бродить, гниє, розпадається, виділяючи при цьому ледь не всю таблицю Мендєлєєва. Чимало з хімічних елементів , які несуть пряму загрозу нашому здоров’ю, потрапляють у ґрунт, повітря, водойми… Вони возять, а наші діти дихають цим! І кожна мама переживає, що діти можуть захворіти…

Якщо завозиться невелика кількість сміття, то тут немає нічого страшного, бо найближчий ставок від сміттєзвалища знаходиться за 700-900 м (хоча в Паспорті вказано 2 км).

При такій кількості сміття, яка більша  добової норми майже в 27 раз, є ймовірність, що будуть забрудненні не тільки найближчі водойми і відповідно підземні води, але й заставнівські криниці. А , якщо наступний рік буде такий ж дощовий , як цьогорічний?

Не думаю, що застанівська влада хотіла б пити воду з присмаком закарпатського сміття?! А люди, які живуть у тому районі, напевне, скоро таку воду будуть пити!  А, може, вже й п’ють?!

Тож, відоме застереження   із дитинства «Не пий, Іванку, воду, бо козликом станеш!», може стати реальність  для заставнівчан через недолугість дій міської влади

А, може, прийшов час зупинити це свавілля?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *